Правила прийому учнів в 1 клас

Затверджую:

Директор Петро Сікорський

01.09.2025 р.

Вимоги до дітей,

які вступають до 1 класу у Вузлівський опорний заклад загальної середньої освіти

1. Психологічна готовність

• Мотивація до навчання, тобто бажання чи небажання дитини навчатися. Внутрішні (пізнавальні) мотиви характеризуються розумовою активністю, пізнавальним інтересом. Зовнішні (соціальні) мотиви виявляються у бажанні перебувати серед дітей, у позитивному ставленні до вчителя і школи загалом.

• Інтелектуальна готовність до навчання у школі передбачає вміння спостерігати, виконуючи при цьому певні операції (порівнювати, співставляти, шукати спільні (відмінні) елементи тощо), здатність сприймати властивості, ознаки предмета, узагальнювати відомі предмети або їх ознаки, запам’ятовувати (вірші, об’єкти на малюнку тощо).

• Вольова готовність, тобто вміння підкорятися правилам і вимогам учителя, керувати своїми емоціями, поведінкою, бажаннями. Крім того, дитина повинна проявляти такі вольові якості: наполегливість, витримка, терпіння, цілеспрямованість, уміння долати труднощі, самостійно здобувати знання, контролювати свої дії і вчинки.

Дитина з імпульсивною поведінкою характеризується невмінням слухати і розуміти вчителя, невмінням самостійно працювати, неадекватною реакцією на труднощі навчання.

• Емоційна готовність характеризується тим, чи дитина йде до школи із задоволенням, радістю, великим бажанням.

• Особистісна готовність передбачає вміння дитини швидко знаходити спільну мову з однолітками, діяти адекватно в умовах колективної навчальної діяльності, виявляти ініціативу, спрямовану на встановлення й підтримку контактів у класі. Крім того, це здатність емоційно реагувати на переживання інших, співпереживати з ними.

Психологічна готовність дитини до школи визначається за допомогою бесіди у присутності батьків.

2. Специфічні психологічні особливості шестирічної дитини

• Слабка мускулатура, яка керує збереженням певної пози, тобто дитина може залишатися в одній і тій же поза (сидіти , стояти) не більше 15 хв. Тобто дитині потрібно багато рухатися.

• Дитина 6-річного віку має легку форму далекозорості, а також низькі резерви акомодації (адаптації ока до ясного бачення предметів, які перебувають на різній відстані). Отже, дитину не потрібно квапити, якщо її очі перелаштовуються на ближній зір (під час письма, читання).

• Шестирічна дитина характеризується ефектом «оптичної перспективи», тобто вона нечітко бачить, якщо книга або зошит не лежать на похилій площині, яка паралельна до площини, в якій перебувають її очі.

• У дитини переважає мимовільна пам'ять, концентрована увага триває не більше 10-15хв.

• Шестирічна дитина імпульсивна і часто не може прогнозувати власних дій, тому їй не можна докоряти, якщо вона чогось не усвідомлює чи не розуміє.

• У дитини недостатньо розвинена нижньотеменна область мозку, тому не потрібно сердитися, якщо їй, наприклад, важко збагнути час за годинниковими стрілками або де праворуч, чи ліворуч.

• Мозок 6-річної дитини ще незрілий, тому його сприйняття, мислення, пам'ять , емоції відбуваються за іншими законами, ніж у дорослих.

Дитина, наприклад, не бачить., що вона пише нерівно, нахил букв (цифр) різний. Тому не потрібно її картати за це. Потрібен час, щоб вона і писала рівно, і бачила це.

• Потрібно зважити на те, що дитина іде до школи не тому, що хоче вчитися, а тому, що їй куплять новий портфель, нову шкільну форму, шкільне приладдя тощо. Тому основне завдання вчителя сформувати пізнавальну мотивацію в процесі самого навчання.

• Необхідно врахувати, що шестирічна дитина не вміє програвати, бути слабшою, гіршою за когось. Тому її дії не потрібно судити з позиції дорослого.

• Дитина в цьому віці ще не здатна адекватно оцінити себе, результати своєї роботи. Тому потрібно дуже обережно оцінювати роботу першокласника, оцінювати його роботу, а не його.

• Шестирічна дитина не повинна боятися помилятися. Страх помилитися не сприяє думанню, розмірковуванням, ініціативності.

3. Фізична готовність

Перед вступом дитини до школи потрібно перевірити її слух і зір. Якщо спостерігаються відхилення від норми, потрібно порадити батькам скористатися лікарськими порадами щодо лікування виявлених порушень і дотримання визначених вимог під час навчання.

Перевіряються моторні навички дитини (вільне поводження м’ячем, стрибання, пересування сходами без задишки, контроль пульсуючих ударів серця, наприклад, під час присідання або піднімання сходами на декілька поверхів).

Напередодні вступу дитини до школи (червень) потрібно провести з нею у присутності батьків бесіду, у процесі якої з’ясувати таке:

• Чи виявляє дитина сталий інтерес до тієї чи іншої діяльності?

• Чи любить дитина слухати казки, цікаві оповідання, чи уважна при цьому, чи ставить запитання і чи відповідає на запитання інших?

• Чи швидко дитина сприймає і запам’ятовує сюжет прочитаного, окремі його епізоди.

• Чи охоче дитина бере участь в іграх інших дітей, чи ділиться з ними іграшками?

• Чи вміє дитина слухати інших, не перебуваючи?

• Чи знає дитина побутові предмети і їхнє призначення?

• Чи може дитина класифікувати предмети за певною ознакою (за кольором, за матеріалом, з якого вони виготовлені, тощо)?

• Чи орієнтується дитина у просторі (наприклад, цей предмет знаходиться над столом, чи під столом, справа, чи зліва від аркуша та ін.)?

• Чи чітко дитина вимовляє слова, звуки?

• Чи життєрадісна (весела) дитина удома, серед однолітків?

• Чи здатна дитина працювати самостійно?

• Чи розпізнає дитина слова, які починаються з різних букв (наприклад, мак, лак)?

• Чи може дитина повторити за вчителем декілька слів, цифр?

• Чи здатна дитина порівнювати предмети (більший-менший, вищий-нижчий, ширший-вужчий тощо)?

• Чи може дитина уважно слухати вчителя?

• Чи знає дитина свою адресу, прізвище та ім’я.

• Чи знає дитина всі кольори?

• Чи може дитина прочитати напам’ять декілька віршів, а також повторити за вчителем один стовпчик легкого вірша?

• Чи знає дитина назви свійських і диких тварин?

• Чи може дитина описати картину (5-6 речень)?

• Чи любить малювати і розфарбовувати картини?

• Чи користується дитина ножицями і клеєм?

4. Загальнонавчальні навички і вміння

для майбутніх першокласників

В.О.Сухомлинський зазначав, що «у розумовому вихованні дуже велике значення має вироблення умінь, необхідних для того, щоб успішно вчитися. Між цими уміннями і фактичним обсягом знань, якими оволодівають діти, має бути гармонія. Якщо вміння відстають від знань – це велике лихо: навчання перетворюється для дитини вже в початковій школі в неприємну, обтяжливу справу, зникає найважливіший супутник успіху – інтелектуальна радість, радість пізнання. Вихованці можуть успішно вчитися тільки тоді, коли вони вміють спостерігати, думати, висловлювати думку, читати, писати, думаючи читати і читаючи думати» [2, с.99].

Загальнонавчальні навички і вміння можна згуртувати за такими напрямами:

• навчально-організаційні;

• загальномовленнєві;

• загальнопізнавальні;

• контрольно-оцінні.

а) Навчально-організаційні навички і вміння:

• розрізняти основні елементи підручника: обкладинка, корінець, сторінка, користуватися закладкою;

• слухати і чути учителя, виконувати його вказівки;

• правильно сидіти за партою;

• знати і розрізняти основне шкільне приладдя (ручка, олівець, лінійка, зошит, підручник) і вміти користуватися ними;

• організувати своє робоче місце за вказівкою учителя;

• укласти необхідне навчальне приладдя у сумку за вказівкою учителя чи батьків.

б) Загальномовленнєві навички і вміння:

• говорити в доступному і зрозумілому для дітей темпі, чітко , вільно, виразно, добираючи необхідну силу голосу;

• зосереджено слухати свого товариша, учителя, відповідати на запитання учителя, зв’язно (двома-трьома реченнями), передавати почуте, побачене;

• запитувати про незрозуміле, невідоме тощо;

• вітатися і відповідати на привітання;

• просити дозволу у вчителя висловитися, виконувати ту чи іншу дію.

в) Загальнопізнавально вміння:

• розрізняти колір, смак, форму, розмір, виділяти в предметах ті чи інші ознаки;

• розуміти вказівки вчителя і виконувати їх (піди наліво (направо), візьми більше (менше) яблуко, покажи: дубовий чи кленовий листочок, принести круглий (квадратний) предмет тощо);

• знаходити, наприклад, у двох різних яблуках схожі і різні зовнішні ознаки;

• виконувати посильні завдання за зразком чи аналогією.

г) Контрольно-оцінні вміння:

• оцінювати результати своєї праці, порівнюючи її із зразком;

• критично оцінювати свої дії за допомогою слів: «погано», «добре», «дуже добре» тощо.